Закон про воєнних злочинців
Суть законопроекту
Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права”
Навіщо це потрібно?
Сьогодні в Україні фактично відсутні діючі правові механізми для покарання за такі міжнародні злочини, як геноцид, агресія, воєнні злочини чи злочини проти людяності. Не зважаючи на страшні трагічні події, які впродовж своєї історії переживали покоління українців, жахливий досвід масових репресій, голодомору, депортацій цілих націй та релігійних спільнот, як то депортація кримських татар в 1944 році, в Україні досі відсутня законодавча база, яка би допомогла відновити справедливість. Діюче кримінальне законодавство або зовсім не має відповідних положень (як у випадку із покараннями злочинів проти людяності), або лише фрагментарно визначає відповідальність винних у цих жахливих злочинах.
Численні докази систематичного застосування насилля по відношенню до цивільних в окупованих містах та селищах Кримського півострову та Донбасу свідчать про скоєння російськими військовими та незаконними збройними формуваннями таких основних міжнародних злочинів, як злочини проти людяності та воєнні злочини.
В діючому в Україні законодавстві існують недоліки, які суттєво ускладнюють процес розслідування та покарання основних міжнародних злочинів відповідно до норм міжнародного права. Кримінальний кодекс України не в повній мірі враховує специфіку таких злочинів. Так, стаття 29 Римського статуту чітко визначає, що всі чотири основні міжнародні злочини не мають строку давності, тобто особа, винна в їх скоєні, може бути притягнута до відповідальності через десятки років.
Воєнні злочини та злочини проти людяності підпадають під дію спеціальної конвенції ООН – Конвенція про незастосування передбачених законом обмежень до воєнних злочинів та злочинів проти людства. Цей документ, прийнятий ще в 1968 році, визначає, що з метою забезпечення ефективних юридичних інструментів захисту прав людини та основних свобод, а також запобігання геноциду, злочинам проти людства та військовим злочинам міжнародне прав вводиться в дію принципи незастосування до військових злочинів та злочинів проти людяності обмежень. Це означає, що незалежно від того, де і коли були вчинені ці злочини, вони повинні бути розслідувані, і особи, які вчинили ці злочини, повинні бути покарані відповідно до закону.
З 2010 року за результатами конференції в Кампалі (Уганда) агресія, як особливий вид злочину, для скоєння якого людина планує, ініціює або здійснює акт агресії, використовуючи військову силу держави в порушення рішень та домовленостей ООН, так само була включена в перелік основних злочинів. Злочин агресії так само підпадає під дію принципу незастосування обмежень.
В діючому Кримінальному кодексі України в статті 437 ККУ згадується про злочин «агресивної війни», «агресивного конфлікту». Це визначення застосовується лише у випадках, коли сам факт агресивної війни визнаний міжнародною спільнотою (Рада безпеки ООН), і тільки по відношенню до національних держав. Залишається відкритим питання відповідальності персоналій за планування, підготовку, ініціювання або здійснення акту агресії.
Допомогти у приведенні українського законодавства до норм міжнародного права в питаннях розслідування та покарання основних міжнародних злочинів може ратифікація Україною Римського статуту (посилання на статтю про Римський статут). Цей міжнародний документ суттєво посилить відповідальність України перед власними громадянами та міжнародною спільнотою за забезпечення об’єктивного, справедливого та невідворотного покарання для винних у основних злочинах за визначенням міжнародного права. Однак крім ратифікації Римського статуту українське законодавство потребує додаткових змін із врахуванням особливостей специфіки конфлікту , який триває на Донбасі, ситуації в окупованому Криму. Для цього експерти в сфері кримінального, міжнародного гуманітарного права, правозахисні організації, юристи готують низку законопроектів, спрямованих на доповнення наявних недоліків в українському законодавстві.
Консультація податкового юриста - Консультація податкового юриста для юридичних осіб з питань податкової оптимізації, міжнародних податків, податкових перевірок, конфліктів із податковими органами. Отримати консультацію адвоката по податках можна прямо в день звернення
Консультація податкового юриста - Консультація податкового юриста для юридичних осіб з питань податкової оптимізації, міжнародних податків, податкових перевірок, конфліктів із податковими органами. Отримати консультацію адвоката по податках можна прямо в день звернення
Оскарження податкових перевірок - Компанія Veritas Legal Group пропонує юридичні послуги з оскарження рішень податкової перевірки
Виключення підприємства з переліку ризикових - Юридична компанія Veritas Legal Group спеціалізується на вилученнях підприємств із переліку ризикових у Львові та по всій Україні
Оскарження податкового повідомлення-рішення - Порядок та термін оскарження податкового повідомлення-рішення, консультація юристів
Юридичний супровід податкових перевірок - Юридичний супровід податкових перевірок від компанії Veritas Legal Group - підготуємо вас до перевірки та будемо поруч під час роботи органу, що перевіряє.
Оскарження рішення податкової - Як оскаржити рішення податкової - допомога юриста
Розблокування податкової накладної - Позовна заява про розблокування податкової накладної
Подання таблиці даних платника ПДВ - Як правильно подати таблицю даних платника ПДВ - консультація юриста з податків, компанія - Veritas Legal Group
Адвокат по ПДВ - Консультація адвоката по ПДВ є предметом діяльності юриста з податкового права
Адвокат по акцизу - ціна на послуги адвоката з акцизного податку
Оптимізація оподаткування - Оптимізація оподаткування передбачає законний спосіб нарахування і сплати податків
Податковий юрист - Податковий юрист від компанії Veritas Legal Group
Оскарження рішення про відповідність критеріям ризиковості - Оскарження рішення про відповідність критеріям ризиковості: Як правильно діяти
Оскарження акту перевірки податкова - Юрист з оскаржень актів податкової перевірки від Veritas Legal Group
Податкова консультація - Податкова консультація юриста
Зняття ризиковості підприємства - Юридичні послуги з зняття ризиковості підприємства у Львові
Індивідуальна податкова консультація
Оскарження висновку Держаудитслужби - Оскарження висновку Держаудитслужби — це не просто процедура, а ваш шанс відстояти свою правоту і захистити репутацію
Пояснення для розблокування податкових накладних - Позовна заява про розблокування податкової накладної
Адвокат по ПДФО - Адвокат по ПДФО (Податок на доходи фізичних осіб) - консультація
Відшкодування пдв юридичним особам - Бюджетне відшкодування пдв юридичним особам
Консультування з ризиковості підприємства - Консультування з ризиковості підприємства, юристи з ризикованих підприємств
Оскарження рішення ДПС про анулювання свідоцтва платника єдиного податку
Що ж робити?
Невідкладно розпочати процес відновлення історичної, а головне, правової справедливості, спрямований законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення гармонізації кримінального законодавства з положеннями міжнародного права», розроблений колективом експертів в сфері міжнародного права. Цей документ пропонує зміни до цілої низки статей та розділів діючого Кримінального кодексу України. Наприклад автори законопроекту пропонують ввести норму про неможливість виконання та врахування судових рішень, актів амністії і помилування держави-окупанта та вироків міжнародних судових установ. Це дозволить уникнути парадоксальних ситуацій, коли українська судова система має визнавати вироки захопленим в полон іншою державою українським громадянам. Пропонується також ввести кримінальну відповідальність за публічні заклики до акту агресії, що дозволить правоохоронним та судовим органам більше правових підстав притягати до відповідальності за провокації всередині країни і за її межами.
Наразі законопроект знаходиться на погодженні у Кабінеті міністрів України та очікує внесення на розгляд до Верховної ради України.
Детальніше про документ можна дізнатися за
Про Римський статут
В суспільстві поширена думка, що за справедливе покарання організаторів та виконавців таких міжнародних злочинів, як геноцид, воєнні злочини, агресія чи злочини проти людяності, відповідальність несе міжнародна спільнота. Міжнародний суд в Гаазі – назва, яка відразу ж спадає на думку, голи говорять про відновлення справедливості для жертв організованого насилля. А місце національних держав та їх внутрішнього законодавства в силу різних причин (можливе упереджена ставлення до подій та їх учасників, корумпованість судової системи, політична доцільність для поточного керівництва країн, тощо) в цьому процесі другорядне.
Такі аргументи дійсно є обґрунтованими, але не вичерпними. Насправді, і Міжнародний трибунал, і ширше, сам Римський статут лише інструмент у в розпорядженні національних держав, які самі вмотивовані на відновлення справедливості для жертв міжнародних злочинів. Ні міжнародні інститути, ні міжнародні документи не знімають відповідальність із національних урядів за застосування правосуддя по відношенню до винних у скоєні цих злочинів. Навпаки, тільки підсилюють її, як, наприклад, широко відомий та постійно згадуваний Римський статут.
Римський статут Міжнародного кримінального суду – це міжнародний договір, мета якого врегулювати питання покарання так званих основних міжнародних злочинів (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та агресія), особливо у випадку, коли уряд країни, громадянин якої причетний до організації чи скоєння такого злочину, в силу різних причин не робить цього.
Визначення основних злочинів за Римським статутом
– Геноцид – це дії, які здійснюються з наміром знищити, повністю або частково, будь-яку національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку.
– Злочини проти людяності – дії, які мають місце в рамках широкомасштабних або систематичних нападів на будь-яких цивільних осіб, якщо такі напади коються свідомо.
– Воєнні злочини – це серйозні порушення Женевської конвенції від 1949 року та інші порушення законів та звичаїв, які діють в міжнародних військових конфліктах у встановлених межах міжнародного права.
– Агресія – це специфічний тип злочинів, коли особа планує, ініціює або виконує акт агресії за допомоги державних збройних сил, який порушує міжнародне законодавство.
Обмеження Римського статуту
Однак варто зазначити, що Римський статут не підміняє собою національне законодавство, а тільки доповнює його. Статут як міжнародний договір має обмеження для свого застосування. По – перше, юрисдикція Міжнародного суду обмежена тільки самими серйозними злочинами, які викликають стурбованість міжнародного співтовариства, тобто зазначеними вище чотирма основними злочинами.
По – друге, під юрисдикцію суду підпадають тільки ті злочини, які були скоєні після 1 липня 2002 року, коли статут вступив в дію. По – третє, для того, щоб було розпочато розслідування, злочин має підпадати під одну з трьох основних вимог:
– бути скоєним на території країни, яка ратифікувала статут;
– бути скоєним особою, яка має громадянство країни, яка ратифікувала статут;
– розслідування злочину передано на розгляд прокурору Радою Безпеки ООН.
Згідно Римського статут, міжнародний суд розглядає справи, в яких обвинуваченими є виключно фізичні особи. Злочини організацій, інститутів, груп осіб і т. д., не підлягають його юрисдикції. Більше того, сам документ досі не ратифікували такі основні гравці на міжнародній арені, як США, Ізраїль, Росія, Китай, Індія та інші. На жовтень 2017 року до статуту долучилося 123 країни світу.
Ці та інші обмеження, і сама комплементарна (доповнююча) природа Римського статуту вимагають від національних держав активнішої діяльності з самостійного запровадження відповідних норм та законів, які б регулювали питання покарання винних в скоєні чотирьох основних міжнародних злочинів.
Історія закону
Круглий стіл «Імплементація норм міжнародного гуманітарного права та Римського Статуту МКС до національного законодавства України»
«Кримінальний кодекс України є продуктом пострадянської доктрини. Він просто не встигає за тими змінами, які відбулись у світі в дев’яностих-двохтисячних роках. Тому його положення щодо міжнародних злочинів, на жаль, є доволі абстрактними», – про це заявив Костянтин ЗАДОЯ, доцент кафедри кримінального права та кримінології КНУ імені Т.Шевченка, на експертному круглому столі у парламенті.
Недоліки українського кримінального закону та необхідність змін для коректного відображення найтяжчих злочини проти миру та безпеки людства обговорювалися на експертному круглому столі «Імплементація норм міжнародного гуманітарного права та Римського Статуту МКС до національного законодавства України», який відбувся 13 липня 2016 року у парламенті. На заході було презентовано законопроект для гармонізації Кримінального кодексу України із положеннями Римського Статуту Міжнародного кримінального суду (далі – МКС), який був розроблений робочою групою платформи «Правозахисний Порядок Денний» під головуванням Костянтина Задої. Обговорення проходило в колі народних депутатів, іноземних парламентарів. міжнародних та українських експертів, науковців, правозахисників, представників Генеральної прокуратури, МВС та СБУ.
На відкритті заходу заступник Голови Верховної Ради України Оксана СИРОЇД звернула увагу, що з огляду на триваючу російську збройну агресію норми міжнародного гуманітарного права для України набули особливе практичне значення та закликала присутніх називати речі своїми іменами.
Олександра МАТВІЙЧУК, голова Правління Центру Громадянських Свобод, зауважила, що Україна вже другий рік веде війну у правових рамках антитерористичної операції, і тому зіштовхується з великою кількістю правових невідповідностей: «З одного боку у нас порушуються справи проти волонтерів, які у 2014 році на собі провозили через кордон обмундирування для армії, а з іншого боку – в Кримінальному кодексі досі немає поняття злочину проти людяності, а виписані воєнні злочини не дозволяють правоохоронним органам проводити належну кваліфікацію. Навіть покладаючи надії на Міжнародний кримінальний суд потрібно враховувати, що цей суд не буде розслідувати весь масив злочинів, що вчинялись протягом цього періоду, і значний тягар проведення розслідування лягатиме на плечі національних правоохоронної і судової систем».
На думку Олександри, питання кваліфікації злочинів буде надзвичайно значущим з огляду на Мінський процес, і зможе поставити крапку у намаганнях російської Федерації провести тотальну амністію дій збройних формувань, адже Мінські домовленості не відміняють Римський статут, Женевські та Гаазькі конвенції та Європейську конвенцію з прав людини.
Про допоміжну роль МКС, що не знімає весь тягар розслідування із національної правоохоронної системи, говорили й міжнародні експерти.
«МКС є «останньою інстанцією», яка втручається, коли держави не в змозі або не бажають розслідувати і притягати до відповідальності людей, підозрюваних у скоєнні міжнародних злочинів. Україна знаходиться на переломному етапі. Будучи лідером в регіоні, країна має обов’язок сприяти просуванню прав людини і дотримання законності. Немає іншої альтернативи для сталого миру і захисту цивільного населення» – переконаний д-р Девід Донат КАТТІН, генеральний секретар міжнародної організації «Парламентарі за Глобальні Дії» (Parliamentarians for Global Action).
Водночас, окрім ухвалення змін до КК України вже зараз варто думати і про їх практичне запровадження, адже сама по собі наявність законодавства не вирішує усіх проблем у боротьбі із безкарністю.
«Дуже важливо підштовхувати відповідні органи до застосування цього законодавства, а це відбувається не завжди, іноді просто через відсутність на те політичної волі» – прокоментував Сімон ПАПУАШВІЛІ, координатор проектів «Міжнародного Партнерства за Права Людини» (International Partnership for Human Rights), посилаючись у своїй доповіді на досвід Грузії в організації розслідування злочинів, вчинених під час п’ятиденної російсько-грузинської війни.
Думка експерта
Кориневич Антон Олександрович (1986 року народження)
Кандидат юридичних наук, доцент Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
В 2011 захистив дисертацію на тему «Місце міжнародного енергетичного права у системі сучасного міжнародного права».
Сфера наукових інтересів: міжнародне публічне право, міжнародне енергетичне право, міжнародне гуманітарне право, міжнародне кримінальне право. Автор понад 80 наукових та навчально-методичних праць, а також координатор з наукової роботи Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Ірина Довгань
громадська активістка
«У мене всю інформацію вибили миттєво. Коли тебе починають бити прикладами та погрожувати зґвалтуванням, ти говориш все миттєво».
Андрій Бала
військовослужбовець ЗСУ, звільнений з полону
«Землю змушували їсти, шеврони, свій пластиковий номер. Мені в ногу ніж встромили. Щоб я запам’ятав. Насипали перцю в рану».
