Андрій Бала, військовослужбовець ЗСУ, звільнений з полону.

 

Початок 2015 року. Тривають бої за так званий Дебальцевський плацдарм, виступ території, яку контролювали українські військові в районі міста Дебальцево. Величезне значення цього плацдарму для подальшого розвитку конфлікту усвідомлювали всі його учасники. Один із найнебезпечніших учасників фронту напроти окупованої сепаратистами Горлівки прикривали бійці Чернігівського батальйону територіальної оборони. Цей підрозділ складався з добровольців, які ще в квітні 2014 року, після захоплення Криму та початку загострення на Донбасі, відгукнулися на заклик військового командування до мобілізації.

29 січня 2015 року чернігівських добровольців, які дислокувалися в районі міста Вуглегірськ, атакують переважаючи сили сепаратистів. Не зважаючи на запеклий супротив українських військових, через два дні Вуглегірськ пав. В одній з атак в полон до сепаратистів потрапив 24-ти річний боєць Андрій Бала.

Сам родом з Чернігова, Андрій одним з перших, хто добровольцем записався в новий підрозділ. Там він отримав звання молодшого сержанта та посаду командира взводу 1-ї роти.  Потрапив в полон в результаті танкової атаки сепаратистів на опорний пункт української армії.

«Взяли в полон. Били. Землю змушували їсти, шеврони, свій пластиковий номер».

Час від часу до сепаратистів, які охороняли Андрія, приїжджали з «інспекцію» п’яні командири. Метою таких візитів були знущання над беззахисними полоненими.

«Мені в ногу ніж встромили. Ніж називається «каратель». Щоб я запам’ятав. Насипали перцю в рану».

Його перевозили спочатку до Макіївки, потім тримали в славнозвісному підвали колишнього головного управлінні СБУ в Донецьку. Так тривало майже чотири місяці, поки в результаті операції Служби безпеки України Андрія не було звільнено.

«У мене дід воював. В полоні був. Не думав ніколи, що піду по стопам діда. Хотілося б звичайно, щоб не було цієї війни. Як кажуть , мирне небо над головою».

Тортури, побиття, приниження  – все це підпадає під статтю 7 Римського статуту та є злочином проти людяності по відношенню до беззахисної людини.