Ірина Довгань, громадська активістка.

 

Її фотографія, прив’язаної до стовпа та обгорнутої в український прапор, облетіла весь світ. За підтримку України вона була піддана публічному приниженню та тортурам. В окупованому сепаратистами Донецьку вона стала жертвою та заручницею. Україна нагородила її званням народного героя. Вона – це Ірина Довгань.

Коли в Ясинувате, місто в Донецькій області увірвалася війна, Ірина вирішила залишитися вдома, хоча чоловік вмовляв її покинути дім та переїхати до вже звільненого українськими бійцями Маріуполю. Просто чекати Ірина не могла. Вона почала збирати гуманітарну допомогу для українських солдат, які розмістилися неподалеку. Продукти, одяг, форма за зібрані знайомими 16 тис. гривень – все це Ірина самостійно відвозила та передавала армії. Фотографії, які вона робила для звітності, зіграли рокову роль. Їх разом із планшетом Ірини, який вона передавала через знайомого чоловіку в Маріуполь, перехопили на одному з блокпостів сепаратисти. Вони вирахували дім волонтерки та забрали її.

«У мене всю інформацію вибили миттєво. Коли тебе починають бити прикладами та погрожувати зґвалтуванням, ти говориш все миттєво».

Після допитів Ірину перевезли до Донецьку, де й відбулася та жахлива сцена, знята іноземними журналістами, коли невідома жінка із неприхованим задоволенням б’є ногою прив’язану до стовпа перелякану Ірину, а збоку за цим всім спостерігає озброєний сепаратист. Саме іноземні журналісти змусили сепаратистів звільнити заручницю. Про свою історію Ірина розповідала в Києві та Брюсселі, журналістам, політикам та міжнародній спільноті. Вона не вважає себе героїнею, однак саме такою вона стала для мільйонів українців.

Злочин проти Ірини Довгань міжнародне кримінальне право класифікує як злочин проти людяності (стаття 7 Римського статуту). Жінка була позбавлення фізичної свободи «в порушення основоположних норм міжнародного права» та піддана тортурам.